.png){kind=logo}
ДИВИТИСЯ В ЖИТТЯ!
Тетяна лікується з листопада 2021 року. Змінила професію у 50 років і на момент встановлення діагнозу вже 5 років із задоволенням займалася психологією.
При почутому діагнозі емоції, звісно, складні. Шок, стрес, розпач.
Як у багатьох на Київщині, 24 лютого Тетяна прокинулась від вибухів. Зрозуміла, що почалася війна. Був дуже великий стрес. Зателефонувала доньці, щоб швидко збирались і кудись виїздили з онуком. Не могла зосередитись, концентруватись, почала хаотично збирати речі, але ще надіялась, що якось це не так страшно і ненадовго. Подзвонила чоловікові. Пішла дещо закупити в магазинах і зняти наскільки можливо, гроші з картки.
Зараз Тетяна лікується у Німеччині. Переїзд в іншу країну також був дуже стресовим. Стрес адаптації. І основний стрес від початку війни. Спочатку Тетяна з рідними поїхала в Львівську область, а згодом вирішили їхати закордон і шукати, де безкоштовно можна продовжити лікування. Їхали 4 дні. В дорозі шукали варіанти. Листування, дзвінки, переписка в месенджерах. Вийшло так, що попали в Німеччину. Чужа країна, чуже місто, без знання мови.
Найважчий період у процесі лікування для Тетяни – коли почались дуже сильні ускладнення після хімії, які прогресували – сильна полінейропатія. Жінка практично не могла ходити. І відчувала себе інвалідом.
У мене була психотерапія регулярна, і коли я дізналася, що у мене онкологія, я зрозуміла, що недостатньо звичайної психотерапії. Хоча психотерапія регулярна, я тепер розумію, — це так само, як приділяти увагу своєму фізичному здоров'ю, щось робити для себе: хтось зарядку, хтось масаж — і так само психічне здоров'я ще.
З початком війни відбулася переоцінка цінностей.
Справлятися з емоційними переживаннями і стабілізувати свій психологічний стан Тетяні допомагають психотерапія, зараз антидепресанти, трохи робота, і хобі.
Незважаючи на усі складнощі, Тетяна стійко веде дві війни і мріє про якнайшвидше закінчення та перемоги. Щоб чоловік повернувся з війни цілим і неушкодженим. Щоб у доньки і онука було все добре. Знову ходити вільно, швидко і багато, відчувати свої ноги і руки. Повернутись додому. Забути про хворобу.
#ВАРТОЖИТИ, тому що життя є, поки ми живі. Є кожен день, є радощі, розвиток, якісь пізнання в кожному дні, є я.
Поки є, є життя. І тому це бажання жити — воно дуже важливе. Не дивитися в смерть, а дивитися в життя!
Окрім психологічної підтримки, на кожному з етапів лікування Тетяні бракувало повної інформації від лікарів, пояснень, чіткої «дорожньої карти» що і як робити.
Якщо ви онкопацієнт, родич чи колега і потребуєте підтримки — звертайтеся:
5522 — безкоштовна можливість поспілкуватися з професійним психологом.
Для абонентів lifecell, Vodafone, Київстар на території України усі дзвінки безкоштовні.
Інформаційна підтримка дорослих онкопацієнтів:
- ГО Афіна. Жінки проти раку
- БФ Inspiration Family
Оператор: Максим Редька
Фотографиня: Тая Носихіна
Мейк: Анна Кулібакіна
Локація: JenStudio Production
.png)
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ «ВІДРОДЖЕННЯ» В МЕЖАХ ГРАНТОВОГО КОМПОНЕНТУ ПРОЄКТУ EU4USOCIETY. МАТЕРІАЛ ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ АВТОРІВ І НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ «ВІДРОДЖЕННЯ» ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.