.png){kind=logo}
Анна
Бакланова
Діагноз: карцинома лівої молочної залози, IV стадія. Неоперабельна
Facebook:
Анна Бакланова
АННО, РОЗКАЖІТЬ ПРО СЕБЕ? ЧИМ ЗАЙМАЄТЕСЯ В ЖИТТІ?
Мені 55 років. Незаміжня, дітей не маю. Я страховий брокер. В житті маю багато захоплень, але основні — це кулінарія, собаки, подорожі. Дуже люблю готувати їжу, навіть на самоті готую і презентую, як на «Майстер Шеф» (сміється). Це моя медитація, це надає мені натхнення, надає спокій, знімає стрес. Я можу на кухні готувати стільки, скільки буде продуктів.
В мене була установка з років 35-ти, що кожного року я сама проходжу медичний огляд: аналізи крові, УЗД органів черевної порожнини, щитоподібної залози, огляд в мамолога та гінеколога з усіма діагностичними процедурами. І ось навесні 2018 року, через 8 місяців після медогляду в мене почав боліти жовчний міхур і я пішла зробити УЗД. Лікар побачив у мене вторинні зміни печінки. Я нічого раніше про таке не знала і перша думка, що промайнула в голові — «Лісод».
Як і коли ви дізнались про свій діагноз?
На наступний день я вже була в «Лісоді». Мені зробили тест на онкомаркери, трепанбіопсію, мамографію, УЗД та ПЕТ КТ. Після цього лікар озвучив мій діагноз. На заключний огляд в «Лісод» я прийшла зі своїм молодшим братом та його дружиною. «Лісод» рекомендував починати з опромінювання хребця, начебто там дуже загрозливий метастаз. Ми всі погодились на це, але в останню мить брат сказав «ні». І ми поїхали в Феофанію. Лікар Сілаєва Ольга Святославівна подивилась усі диски та описи, і сказала «Яке опромінювання?! Хімія на вчора!!!» І ми поїхали в Національний Інститут Раку. Там вже і почалась моя історія одужання.
Не було жодної емоції. Була просто суцільна емоційна порожнеча. Ні болю, ні страху, ні жалю, ні радості, ні мрій. Нічого
МОЖЕТЕ ПРИГАДАТИ СВОЇ ЕМОЦІЇ, КОЛИ ДІЗНАЛИСЯ, ЩО У ВАС РАК?
Не було жодної емоції. Була просто суцільна емоційна порожнеча. Ні болю, ні страху, ні жалю, ні радості, ні мрій. Нічого. На боротьбу мене налаштував мій лікар, клінічний онколог в НІРі — Лялькин Сергій Анатолійович. Він не намагався прикрасити реальність, ні. Казав все, як є, але при цьому заборонив зважати на статистику, бо «це як середня температура по палаті». Сказав в чергах нікого не слухати, інтернет не атакувати, зі всіма питаннями звертатись до нього. Ще він запевнив, що після першої хімії мій стан докорінно зміниться: я стану спокійною, зібраною. Так і сталось.
Після першої хімії я стала відчувати себе захищеною, спокійною, веселою. А ще мені в НІРі одразу ж дали контакти групи «Афіна. Жінки проти раку» у Фейсбуці.
ЧИ ПРАВДА, ЩО РАК ЗМІНЮЄ ЖИТТЯ НА ДО ТА ПІСЛЯ? ЧИ ЗМІНИЛОСЯ ЩОСЬ У ВАШОМУ ЖИТТІ?
Я не помітила значних змін у світогляді. Я дуже радісна людина по життю. В мене не було поділу на «до» та «після». Моє життя майже не змінилось, тільки додалась крапельниця 1 раз на 21 день. Але за 2,5 роки лікування я вже їх і не помічаю. Що було важко, так це 1-ий рік лікування і повна відсутність ліків. Моя хімія взагалі не закуповується державою, а таргетний препарат, що є в списках на закупівлю, не був закуплений. Тому кожна крапельниця 1 раз на 21 день коштувала 49 400 грн. Дякую всім моїм рідним, друзям, партнерам, клієнтам, та взагалі ФБ спільноті за допомогу.
Сьогодні ж моє лікування виглядає по-європейськи. Я приходжу в НІР, реєструюсь на крапельницю і мені дають дозу дуже дорого рятівного препарату, який оплатила держава. Сподіваюсь так буде завжди.
ПРО ЩО ВИ МРІЄТЕ, АННО? ЧИ ПЛАНУЄТЕ НОВІ ПОДОРОЖІ?
Не тільки планую, але й подорожувала активно, поки не почався карантин. Мрію, щоб були ліки в Україні, щоб мій організм продовжував їх сприймати, щоб моя пухлина та метастази не прогресували. Щоб була робота. Щоб зробили ремонт у відділенні хіміотерапії НІРу. Щоб замість гидких ліжок були сучасні медичні крісла-реклайнери. Мрію, щоб наш київський онкодиспансер та НІР ззовні і всередині були схожими на онкоцентр в Барселоні.
ЯКБИ МАЛИ МОЖЛИВІСТЬ, ЩО Б ПОРАДИЛИ СОБІ 20-РІЧНІЙ?
Не треба брати до голови страшні речі, нервувати. Треба любити життя, радіти життю, сприймати світ, як радість, як дар неповторний. Розуміти, що кожна людина унікальна, кожна людина інша, ніж ти. Що не можна просто ображати людей для самоствердження (це я згадала себе у 20 років, на жаль).
ЩО БИ ВИ СКАЗАЛИ УСІМ, ХТО ЩОЙНО ДІЗНАВСЯ, ЩО У НИХ ЗЛОЯКІСНА ПУХЛИНА?
Пухлина є, пухлини немає. Це лікується. І так воно і є. Мені лікар сказав, що це як діабет. Люди живуть довге повноцінне життя на інсуліні, так само і я, тільки замість інсуліну в мене «Трастузумаб».
А початкові стадії взагалі виліковні. Окрім того, наука не йде, а біжить швидко вперед, щороку з'являються нові дослідження і я щиро вірю, що зовсім скоро рак перестане бути страшним. Це ще одна моя мрія.
ЯКБИ РАК МОЖНА БУЛО ПОРІВНЯТИ З ЯКИМОСЬ ХУДОЖНІМ ПЕРСОНАЖЕМ, ХТО Б ЦЕ БУВ І ЧОМУ?
Воланд-де-Морт. Це той, кого не можна називати. А страх перед ім'ям тільки посилює страх перед тим, хто його носить. Так само і рак: чим довше і глибше ховати голову, не говорити про нього, тим страшнішим він стає. Людина завжди боїться тільки одного — невідомого! Коли ти починаєш дізнаватись більше, з часом тебе це перестає так сильно бентежити і лякати. Тому що це стало вже відомим!
КОЛ-ЦЕНТР ДЛЯ ОНКОПАЦІЄНТІВ ТА ЇХ БЛИЗЬКИХ
ЯК ЦЕ ПРАЦЮВАТИМЕ?
Кол-центр #ВАРТОЖИТИ матиме три окремі лінії допомоги для онкопацієнтів та їх близьких
Гаряча лінія допомоги
Експерти допоможуть отримати відповіді на будь-які запитання, пов'язані з онко. За принципом «рівний — рівному» на цій лінії працюватимуть онкопацієнти з ГО «Афіна. Жінки проти раку», які мають трирічний досвід надання фахової допомоги онлайн
Психологічна допомога
Професійні онкопсихологи зможуть надати онкопацієнтам та їх близьким необхідну фахову консультацію. До 22 липня 40 окнописхологів проходять навчання роботі на гарячій лінії, яке спеціально розробила для них Українська Асоціація Онкопсихологів під керівництвом начальниці штабу Алли Антонової
Таксі для онкопацієнтів
Наші партнери онлайн-сервіс Uklon і мережа АЗК WOG надають 10.000 безкоштовних поїздок для онкопацієнтів в 15-ти містах України. Безкоштовне таксі довезе онкопацієнтів в державний окноцентр і назад додому